Ти під моїм захистом
Від початку повномасштабного вторгнення ми не припиняли своєї роботи та підтримували економіку країни, надавали робочі місця та прихисток для внутрішньо переміщених осіб. Також активно допомагаємо нашим відважним Збройним Силам України.
Як інструмент для підтримки воїнів і збору коштів для ЗСУ ми створили спільний проєкт з нашими воїнами. Це – авторські футболки з малюнками хлопців, у яких закладені історія та почуття кожного учасника проєкту.
Гасло проєкту «Ти під моїм захистом» якнайкраще відображає тендітне, чуттєве ставлення воїнів до жінок – як берегинь роду й затишку, родини – як сенсу буття, волі – найціннішого, що є в кожного з нас, і до України – сильної та незламної.
Іван Сорока – піхотинець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, воював у Бахмутському районі, вранці 3-го серпня 2022 року боєць отримав мінно-вибухове поранення. На правому оці діагностували субатрофію, ліве око, на жаль довелося видалити.
«На малюнку птах сорока уособлює мене, через те, що я пішов на війну захищати рідну державу, людей, які мені дорогі, та цінності: волю, свободу та майбутнє» — описує Іван свій малюнок.
Михайло Варварич – десантник 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, отримав важке поранення на фронті. Життя врятували, але Михайло втратив дві ноги й отримав сильну травму руки. Вже на протезах він зробив пропозицію своїй дівчині. Відео з його освідченням облетіло весь світ. (його можна переглянути за посиланням https://www.instagram.com/p/CrGnm5igh5i/)
«Я мав звільнитися перед повномасштабним вторгненням, планував сімейне життя зі своєю дівчиною, але разом ми прожили лише чотири дні. І знову розлука. Мій малюнок – це ранок 24 лютого 2022 року, коли я зібрався і пішов до частини. Я відпросився на 2 години, щоб відправити свою кохану в безпечніше місце, оскільки ми винаймали житло біля частини. Саме так ми попрощались 24-го, я відвіз кохану до своїх батьків, а сам поїхав до свого підрозділу на Миколаїв. Власне, таким запам'ятався цей день: я у формі прощаюсь із коханою, не знаючи, коли ми ще зустрінемось і чи зустрінемось взагалі. Вона була моєю підтримую весь цей час, поки я був там, а я – її. Ці обійми зігрівали мене в холод» — саме так описує свій малюнок Михайло.
Анатолій Махотін – пройшов відбір у десантно-штурмові війська, спеціальний навчальний центр, і одразу поїхав на Луганщину. Внаслідок контузії частково втратив пам’ять. Наразі Анатолій проходить реабілітацію у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни, що в селищі Клевань.
«Тому що найцінніше, що у нас є, це жіночий рід, адже завдяки жінкам ми створюємо наше майбутнє покоління» - опис малюнка Анатолія.
Цей проєкт наслідує дві мети: моральну підтримку наших воїнів і збір коштів на допомогу Збройним Силам України.
20% від продажу футболок будуть передані на потреби Збройних Сил України.
Будемо щиро вдячні за висвітлення даного проєкту на вашому ресурсі. Було б чудово, якщо ми могли б розраховувати на сюжет або репортаж.
Вдячні за будь-який прояв уваги до цієї важливої ініціативи нашої компанії, яка допоможе зібрати більше коштів для наших хлопців.
Разом до перемоги!
